Як захистити себе від маніпуляції? Поради учням.

«Колись інформація була нашою здобиччю.

Тепер ми – здобич інформації».

Л. Костенко

Інформація. Ми чуємо, читаємо її. Вона всюди її можна назвати силою – сучасною зброєю масового впливу. Люди, самі цього не усвідомлюючи, стають жертвами цієї зброї.

Усі ми знаємо, хто є посередником між виробником інформації та її отримувачем – ЗМІ. Але треба пам’ятати, що інформацію у ЗМІ підбирають, обробляють і виставляють на всезагальний показ звичайні люди. І невідомо, наскільки ця інформація є достовірною і чи можна їй довіряти, ризикуючи своїм здоров’ям, витрачаючи даремно час і забуваючи про всі можливі радощі життя. Єдиним виходом є критичне ставлення до інформації, що до нас надходить, та вміле її використання. І тоді сміливо можна крокувати у дійсно «інформаційне суспільство».

1. Медіаграмотність (освіченій людині простіше і легше розрізняти, орієнтуватися, аналізувати, не піддаватись маніпулятивному впливу).

2. Не піддаватися емоціям. (Не дозволяйте своїм емоціям керувати вами, намагайтеся підтримувати внутрішній баланс і почувати себе спокійно).

3. Пам’ятайте про власні переконання, бажання та цілі, до яких ви прагнете. (Дуже легко маніпулювати людиною, яка не знає, чого хоче і як ставиться до того чи іншого явища).

4. Перевіряй першоджерело інформації. (Дізнайся, хто поширив новину й від кого журналісти отримали інформацію. Наприклад, джерелом повідомлення про підвищення стипендій може бути Кабінет Міністрів чи Міністерство освіти. Варто засумніватися, якщо видання стверджує: «Це стало відомо нашому кореспондентові з власних джерел», «Про це повідомили джерела, які вирішили себе не називати»).

5. Звертай увагу на час публікації. (Ми вже звикли читати новини зі стрічки у «Фейсбуці», а ось перевіряти час розміщення самої статті на сайті ще ні. Зверни увагу, коли саме опублікували повідомлення: сьогодні, вчора або ж у цей самий день, але рік тому).

6. Читай не лише заголовок. (Заголовок має коротко переповідати суть новини, але медійники часто грішать клікабельними назвами, які не дуже відповідають змісту. Читач клікає, бо йому цікаво, іноді не звертаючи уваги, що сама новина геть про інше.).

7. Звертай увагу на мову. (Особливо на різні оцінні судження. Задумайся, якщо бачиш у тексті вислови на кшталт «нахабно заявив», «щиро запевнив», «підозрілий вигляд», «добросовісний чоловік». Найімовірніше, твоєю думкою намагаються маніпулювати, щоб змусити думати, хто в певній ситуації має рацію, а хто ні. Намагайся зрозуміти позицію обох сторін, в ідеалі стаття має дотримуватися балансу думок і поглядів).

8. Відрізняй коментар від новини. (Ще одна поширена практика в засобах масової інформації – написання новини на основі допису зі сторінки якогось політика чи громадського діяча у «Фейсбуці» або «Твіттері». Власне, у цьому немає нічого поганого, але часто в заголовках не вказують автора висловлювання. Таким чином думка певної людини, чиєсь припущення, здогад або сподівання подають як доконаний факт.).

9. Будь обережним(-ою) у соціальних мережах. (Не варто поширювати інформацію, якщо ви не впевнені в її достовірності).