ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Багато дітей соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінґу, але якщо ваші стосунки із дитиною довірливі, якщо є емоційний зв'язок і дитина або підліток звертаються до вас за порадою, то краще бути обізнаним у цьому питанні. Ваша емпатія та впевнена поведінка надасть дитині сили та спокою. Пропонуємо вашій увазі буклет, створений творчою групою вчителів Лисичанського ліцею №27.

Пам'ятка батькам про булінг.

.pdf

Завантажити PDF • 232KB

Текст пам'ятки:

ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Ø    Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину;

Ø    Поговоріть з дитиною відкрито і доброзичливо, вислухайте її та запевніть, що завжди та попри все ви на її боці, а ще в тому, що кожна людина має право на повагу і безпеку;

Ø    Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації;

Ø    Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона);

Ø    Повідомте керівництво школи про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво закладу освіти несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини;

Ø    Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.

Ø    Допоможіть дитині зрозуміти, що вона не є ані «ябедою», ані «наклепником». Вона смілива людина, яка не боїться говорити правду, щоб захистити себе та інших і, навіть, допомогти виправити ситуацію.

Ø    Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте: що і коли трапилось. Якщо є можливість – зберіть докази.

Ø    Домовтеся про зустрічі з дорослими, які опікуються вашою дитиною та дітьми агресорами (з батьками, вихователями, адміністрацією ЗДО тощо).

Ø    На зустрічах – поясніть ситуацію, намагаючись бути максимально спокійним та конструктивним.

Ø    Спробуйте створити зрозумілий і максимально простий план щодо протидії  булінгу.

Ø    Пам’ятайте, що ваше пряме втручання, наприклад спроба “виховати” чужу дитину, особливо, якщо йдеться не про доброзичливу розмову, а про погрози,  такі дії  можуть нашкодити та ще більше загострити ситуацію.

Ø    Будьте уважні до власної дитини, її поведінки, реакцій, почуттів.

Пам’ятайте! Ми завжди раді Вам допомогти!

Багато дітей соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінґу. Проте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:

· Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви на її боці).

· Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).

· Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).

· Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).

· Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).

ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ БУЛІНГУ

v    Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати;

v    Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонувати дітям самостійно вирішити конфлікт;

v    Пояснити, які саме дії Ви вважаєте булінгом і чому їх варто припинити;

v    Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей;

v    Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

v    Пам’ятайте, що ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!

Важливо! Суд не визнає булінгом поодинокі сварки між школярами. Проте якщо вони призвели, наприклад, до тілесних ушкоджень, слід звернутися до правоохоронців. Варто зафіксувати дату та час конфлікту, описати його та залучити свідків. Це допоможе, якщо випадок повториться і доведеться звертатись до суду вже зі скаргою на булінг.

Перше, що потрібно зазначити – це статус заявника. Писати може сам постраждалий/постраждала, батьки чи опікуни, свідок. Далі слід поділитись інформацією про те, коли розпочалося цькування, скільки воно триває, описати кожну подію, яка це підтверджує.

Що треба вказати в заяві:

1. дату, час, місце події;

2. розгорнутий опис фактів булінгу (кожний інцидент можна виділити окремим підзаголовком);

3. наслідки, які спричинило правопорушення;

4. дані від свідків та опис їхніх дій;

5. звіт про те, як саме про це повідомили педагогам, директору чи іншим присутнім. Якщо відправили повідомлення – зробіть скріншот та вкладіть до заяви;

6. опис реакції на подію;

7. докази булінгу (фото, відео, аудіозапис тощо).

Заяву обов’язково треба зареєструвати у закладі освіти. Написати її необхідно у двох екземплярах або зробити копію. Після реєстрації на одному з примірників працівник школи має зазначити вхідний номер, дату та повернути її заявнику, інший залишається в школі.

Керівництво освітнього закладу зобов’язане повідомити про булінг до поліції протягом однієї доби. Приховання факту цькування дитини в школі карається статтею 173-4 КУпАП.